28 квітня 2020 року набуває чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон). Юрист адвокатського об’єднання “Греца і Партнери” Андрій Топій проаналізував основні положення нового Закону щодо вимог до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів.
Варто зазначити, що набуття чинності вказаним Законом так чи інакше створює юридичні наслідки для всіх суб’єктів господарювання, оскільки встановлює ряд додаткових обов’язків в частині визначення, внесення та підтримання актуальної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.
Закон тлумачить поняття «кінцевого бенефіціарного власника» як будь-яку фізичну особу, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
Розрізняють прямий та непрямий вирішальний вплив на юридичну особу.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи тощо.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права;
Вказаний Закон також вводить обов’язок для всіх юридичних осіб, які зареєстровані до набрання ним чинності, подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (станом на 22 квітня 2020 року не затверджена).
Враховуючи вищенаведене, фактично встановлюється обов’язок для всіх юридичних осіб незалежно від організаційно правової-форми інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи разом з із структурою власності.
Варто зазначити, що адміністративний збір у такому випадку не сплачується.
Окрім того, встановлюється необхідність подання додаткових документів як при створенні нової юридичної особи, так і при внесені змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі вже діючих юридичних осіб. Такими документами є:
- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
- витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
- нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
Поряд з цим, юридичні особи зобов’язані підтримувати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності в актуальному стані, оновлювати її та повідомляти державного реєстратора про зміни протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення, та подавати державному реєстратору документи, що підтверджують ці зміни. Якщо зміни у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відсутні, юридичні особи зобов’язані повідомляти державного реєстратора про відсутність таких змін при проведенні державної реєстрації будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Якщо в юридичної особи засновниками є виключно фізичні особи і вони ж є бенефіціарами, то подавати дані про бенефіціарів усе одно буде потрібно, оскільки із 28 квітня 2020 року звільнення від подання інформації в таких випадках відсутнє.
Для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника щорічно, починаючи з наступного року з дати державної реєстрації юридичної особи, протягом 14 календарних днів подаються такі документи:
1) заява про підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника;
2) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;
3) витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент;
4) нотаріально засвідчена копія документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, – для фізичної особи – нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, – для фізичної особи – резидента.
За невиконання такого обов’язку в частині подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників законодавець передбачив як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до змін, внесених до частини шостої ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи накладатиметься штраф на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 тис. грн до 51 тис. грн).
Крім адміністративної відповідальності, у деяких випадках передбачено кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до положень ст. 205-1 Кримінального кодексу України за подання державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей реєстрації юридичної особи застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 грн до 136 000 грн) або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Таким чином, з набуттям чинності Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кожна юридична особа повинна подати державному реєстратору відомості про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власника юридичної особи.
Слід наголосити. що вказані вимоги запроваджені з метою виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, відповідно до якої Україні необхідно забезпечити імплементацію відповідних міжнародних стандартів, зокрема стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
