ПРАВОВИЙ ДАЙДЖЕСТ ЗА 07 ЛЮТОГО 2020 РОКУ

Доброго дня,

Пропонуємо Вашій увазі щотижневий огляд актуальних новин у сфері права, що стане Вам у нагоді у процесі господарської діяльності!

До уваги роботодавців: за порушення трудового законодавства — штрафи знижено

Законом України від 12.12.2019 р. № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», зокрема, передбачено зменшення розмірів штрафів за неоформлення найманих працівників та уточнено порядок вивільнення державних службовців.

Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах:

16 мінімальних зарплат, а це 75 568 грн., — за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників.

10 мінімальних зарплат, а це 47 230 грн., — щодо кожного працівника за такі порушення:

– фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору;

– оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;

– виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

За вказані порушення до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої  — третьої груп, застосовується попередження.

За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення — 30 розмірів мінімальної зарплати (141 690 грн.) за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення.

4 мінімальні зарплати, а це 18 892 грн., за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення, — за недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам.

За вказані порушення, до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження.

2 мінімальні зарплати, а це 9 446 грн., за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення,  — за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

1 мінімальна зарплата, або 4 723 грн., за кожне порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абзацом 2 — 7 частини  другої  ст. 265 Кодексу.

За повторне впродовж року з дня виявлення порушення — 2 мінімальні зарплати  (9 446 грн.) за кожне таке порушення.

При сплаті 50 % розміру штрафу впродовж 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу така постанова вважається виконаною.

У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень у визначені приписом терміни міри по притягненню до відповідальності не застосовуються. Це стосується порушення термінів виплати зарплати, недотримання гарантій оплати праці, недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам.

За недопуск до перевірки, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ, штрафні санкції застосовуються незалежно від усунення порушень.

Як змінився порядок вивільнення держслужбовців?

Кодекс доповнено нормами, відповідно до яких вивільнення працівників-держслужбовців, здійснюється у порядку, визначеному ст. 49 2 Кодексу, з урахуванням деяких особливостей, зокрема:

            – про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

            – у разі вивільнення працівників на підставі п. 1 частини першої ст. 40 Кодексу не застосовуються положення частини другої ст. 40 Кодексу та положення частини другої ст. 49 2 Кодексу;

            – не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Закон набрав чинності 02.02.2020 р.

(Офіс великих платників податків ДПС)

Нацбанк спростив порядок розкриття банківської таємниці

Національний банк привів порядок розкриття банківської таємниці у відповідність з нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Цим Законом, ухваленим Верховною Радою 31 жовтня 2019 року, були внесені зміни, зокрема, до ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що передбачають спрощення порядку розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю. Державні органи, визначені в пунктах 3, 3-1 та 3-2 частини першої ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» можуть отримати на письмовий запит без рішення суду доступ до інформації про операції за рахунками осіб, включаючи інформацію про контрагентів, навіть якщо їхні рахунки відкриті в інших банках.

З цією метою Національний банк упорядкував норми Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 р. № 267, відповідно до законодавства.

Відповідні зміни затверджені постановою Національного банку № 13 від 31 січня 2020 року.

(Нацбанк України)

З 1 лютого — нові критерії ризиковості платника ПДВ

З 1 лютого 2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165

За якими критеріями визначається ризиковість платника податку на додану вартість, читайте нижче.

1. Платника податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам пп. 16.1.3 ст. 16 та абзацу першого пункту 49.2 і п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 ст. 16 та п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

(За матеріалами ГУ ДПС у Київській області)

Уряд скасував дію понад 27 тисяч санкцій ЗЕД

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Урядом скасовано понад 27 тисяч спеціальних санкцій, застосованих до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року).

Це рішення практично реалізує низку заходів, направлених на валютну лібералізацію відповідно до закону України «Про валюту та валютні операції» та приводить у відповідність норми вищезгаданих законів. Важливо, що скасовуються також раніше застосовані (до введення у дію Закону України «Про валюту та валютні операції») спеціальні санкції.

«Ще один механізм тиску держави на бізнес пішов у минуле. Ми почули бізнес-спільноту та відмінили «старі» санкції, тобто скасування отримало зворотну дію. Це і є наша місія — спрощувати життя бізнесу, а не ускладнювати його», — прокоментував скасування санкцій Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов.

Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» наділяв Мінекономіки повноваженнями накладати санкції за поданнями Державної фіскальної служби і контрольно-ревізійної служби, правоохоронних органів, Антимонопольного комітету України, Нацкомфінпослуг, Нацбанку або за рішенням суду.

Зокрема, за порушення законодавства  України у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо суб’єктів ЗЕД України або іноземних суб’єктів господарської діяльності застосовувалися такі спеціальні санкції:

  • накладення штрафів у разі несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків, пов’язаних із Законом України  «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
  • застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення ЗЕД;
  • тимчасове зупинення ЗЕД у разі проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. 

(Мінекономрозвитку України)

ФОП та фермерів — на період відсутності діяльності — хочуть звільнити від сплати ЄСВ

4 лютого 2020 року у ВРУ прийнято за основу проект закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)».

Законопроектом пропонується удосконалити норми чинного законодавства України щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Зокрема, пропонується внести зміни до статей 4 та 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:

  • доповнити перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
  • звільнити осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб — підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
  • скасувати зобов’язання для фізичних осіб  — підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у разі відсутності діяльності, тобто за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

(Верховна Рада України)

Перший великий банк підтримав програму «Доступні кредити 5-7-9 %»

Фонд розвитку підприємництва (ФРП) у четвер, 30 січня, підписав з Укргазбанком першу угоду щодо державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %». Таким чином, державна програма, створена за ініціативи президента Володимира Зеленського, уже має надійного партнера в особі Укргазбанку, який допоможе забезпечити малих підприємців доступними фінансовими ресурсами для розвитку своєї справи. Невдовзі аналогічні угоди Фонд підпише з іншими великими банками.

Нагадаємо, що напередодні набрала чинності Постанова КМУ, яка уможливила надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва. Програму про надання підтримки схвалила Рада Фонду, до якої увійшли заступники міністра фінансів Юрій Гелетій та Василь Шкураков, заступник міністра економіки Дмитро Романович та Валерія Іонан.

За попередніми оцінками, близько 50000 позичальників зможуть узяти участь у цій програмі вже у 2020 році, що сприятиме зростанню рівня зайнятості в Україні, розвитку інноваційних та ефективних підприємств, а відтак розширюватиме податкову базу та збільшуватиме доходи до державного бюджету України, що дозволить безперебійно фінансувати Програму.

Фонд розвитку підприємництва виступає правонаступником Німецько-Українського фонду. Управління Фондом здійснює Міністерство фінансів України після відповідного рішення Кабінету Міністрів України 11.12.2019 р.

(Урядовий портал)

Як оподаткувується інвестиційний прибуток від продажу часток статутного капіталу?

Згідно з пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 — 170 2.6 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами). 

До продажу інвестиційного активу прирівнюються операції, зокрема, повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Відповідно до пп. 170.2.1 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (пп. 170.2.6 ст. 170 ПКУ).

Ставка податку інвестиційного прибутку становить 18 % (пп. 167.5.1 ст. 167 ПКУ).

Слід врахувати, що відповідно до пп. 170.2.8 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1ст. 169 ПКУ, тобто у 2020 році — 2 940 грн.

(За матеріалами ГУ ДПС у Полтавській області)

Бажаємо Вам продуктивного дня! 

Наші клієнти
AVE
Турист-ЛТД
Astra Dia
Укрліскомплекс
Карпати насолоджуйся
Флоріан Шуз
Unisolar
Ломбард
Sadko
Plati
Bograch Print
ПрАТ Андезит
Ужліс
Квіти Закарпаття
Dastor
Medstar
Квітка Полонини
Masterplast
FLEX
ПраТ Будавтодор