⚖️ КСУ: представництво прокуратурою інтересів держави — не універсальний інструмент
Конституційний Суд України сформував принципову конституційну позицію щодо меж представництва прокуратурою інтересів держави в суді, прямо вказавши на неприпустимість трансформації виняткової функції у механізм загального нагляду.
🔹 Конституційний стандарт
КСУ наголосив, що прикметник «виключний» у статті 131¹ Конституції України, яка передбачає функцію прокуратури щодо представництва інтересів держави у суді у виключних випадках, означає виняток із загальних правил, а не альтернативну чи резервну компетенцію прокуратури. Законодавець може визначати випадки такого представництва, але лише за умови їх об’єктивної винятковості, чіткості та мінімальності.
🔹 Критика чинного законодавчого регулювання
Найпоширеніші випадки, якими обгрунтовували прокурори звернення досуду – це коли відповідний державний орган або орган, на думку прокурорів, не здійснював або неналежно здійснював захист інтересів держави.
Натомість формулювання «не здійснює» та «неналежним чином здійснює» захист інтересів держави (ч. 3 ст. 23 Закону «Про прокуратуру») КСУ визнав такими, що:
є оціночними;
не містять чітких критеріїв;
надають прокурору надмірну та невизначену дискрецію;
підривають принцип юридичної визначеності як складову верховенства права.
🔹 Системний ефект порушення
За висновком Суду, така модель фактично дозволила прокуратурі:
підміняти інші органи публічної влади;
втручатися у сферу їх компетенції;
використовувати представництво в судах поза винятковими обставинами, що суперечить статтям 6, 8 та 131¹ Конституції України.
🔹 Субсидіарність як ключовий принцип
КСУ прямо підкреслив: представництво інтересів держави прокурором має допоміжний (субсидіарний) характер. Прокуратура не може:
самостійно ініціювати пошук або збір інформації поза визначеними законом процедурами;
розширювати свої повноваження підзаконними актами;
діяти за відсутності чітко встановлених законом підстав.
🔹 Воєнний стан і правова стабільність
Водночас з урахуванням воєнного стану, КСУ:
відтермінував втрату чинності неконституційних приписів;
не поширив дію рішення на вже існуючі правовідносини, щоб уникнути правового вакууму та дестабілізації захисту інтересів держави.
📌 Практичне значення позиції КСУ
Рішення закладає основу для:
жорсткішого судового контролю за підставами звернення прокурора до суду;
обмеження практики «процесуальної заміни» органів влади прокуратурою;
перегляду підходів у спорах із бізнесом та органами місцевого самоврядування;
законодавчого переформатування інституту представництва інтересів держави.
Ознайомитися із рішенням можна за посиланням: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/6_r_2_2025.pdf
Наші клієнти
