І. Як діяти підприємству під час оголошення «повітряної тривоги»
На законодавчому рівні не визначено конкретний алгоритм дій підприємства під час оголошення повітряної тривоги. Вказане питання віднесено до компетенції місцевої влади.
Зокрема, рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про виконання заходів під час повітряної тривоги» від 29.06.2022 № 267 (ознайомитися можна за наступним посиланням – https://rada-uzhgorod.gov.ua/rada_docs/show/%E2%84%96267-vid-29062022-pro-vykonannia-zakhodiv-pid-chas-povitrianoi-tryvohy) передбачено конкретні вимоги до суб’єктів господарювання у місті Ужгород щодо організації цивільного захисту населення під час сигналу «повітряна тривога».
Вказане рішення розрізняє обов’язки підприємств щодо організації цивільного захисту залежно від кількості працюючих найманих працівників (до 50 або більш як 50).
Суб’єкти господарювання з кількістю працюючого персоналу більш як 50 осіб зобов’язані:
- відкоригувати (розробити) ПЛАНИ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ у т. ч. для оповіщення «повітряної тривоги» та затвердити керівником такого суб’єкта господарювання;
- розробити та довести до відома працівників локальну інструкцію про порядок дій працівників у випадку «повітряної тривоги» та надзвичайної ситуації;
- розробити маршрут евакуації до найближчого укриття як для персоналу, так і для відвідувачів, який довести до відома працівників та розмістити інформацію для відвідувачів про найближче укриття;
- призначити відповідальних осіб за оповіщення, евакуацію, збереження майна та інші передбачені інструкцією дії;
- під
час «повітряної тривоги»:
- забезпечити негайне оповіщення персоналу та відвідувачів про повітряну тривогу, інші надзвичайні ситуації. з урахуванням осіб з порушенням слуху чи зору;
- за наявності небезпеки (вибухи, пожежа
внаслідок обстрілу):
- повідомити про надзвичайну ситуацію відповідні служби (ДСНС, поліція, швидка), керівника (власника);
- організувати евакуацію персоналу та відвідувачів затвердженим маршрутом евакуації, повідомити відвідувачів про найближче укриття;
- організувати зустріч нарядів рятувальних служб;
- надати домедичну допомогу постраждалим;
- у разі припинення роботи та переміщення працівників в укриття або у випадку евакуації, відповідальним працівникам забезпечити виконання розпоряджень військової (місцевої) адміністрації, територіальних органів ДСНС, локальної інструкції, зокрема, відключення систем живлення, збереження матеріальних цінностей.
До суб’єктів господарювання, з кількістю працюючого персоналу до 50, встановлено вимогу щодо визначення посадової особи з питань цивільного захисту, яка має розробити Інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, яку затверджує керівник такого суб’єкта господарювання (вимоги до змісту Інструкції зазначені в рішенні виконкому).
Cлід зазначити, що прямої законодавчої вимоги про зупинення роботи підприємства під час «повітряної тривоги» немає.
Водночас така вимога може бути встановлена місцевою владою на місцевому рівні.
Разом з тим, у місті Ужгород для підприємств з кількістю працюючого найманого персоналу більш як 50 осіб – встановлено обов’язок щодо евакуації персоналу на відвідувачів у разі наявності небезпеки (вибухи, пожежа внаслідок обстрілу).
ІІ. Які наслідки (відповідальність) у разі продовження роботи під час повітряної тривоги?
1. Адміністративна відповідальність.
Стаття 188-16 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність посадових осіб підприємства за невиконання приписів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які складені під час перевірки суб’єкта господарювання.
Така відповідальність може стосуватися певних сталих порушень, таких як відсутність плану реагування на надзвичайні ситуації, відсутність інструкції про порядок дій працівників у випадку «повітряної тривоги», відсутність маршруту евакуації до найближчого укриття.
Розмір штрафу для посадових осіб за перше порушення становить від 1700 до 3400 грн, а за повторне протягом року – від 3400 до 5100 грн.
2. Кримінальна відповідальність.
Законопроєкт, яким пропонується встановити кримінальну відповідальність конкретно за порушенням вимог цивільного захисту на цей момент НЕ ПРИЙНЯТИЙ Верховною Радою (ознайомитися із його змістом можна за посиланням –https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39988).
Разом з тим, наявні інші кримінальні правопорушення, за які може бути притягнуто до відповідальності посадових осіб суб’єкта господарювання, зокрема:
– порушення вимог законодавства про охорону праці (небезпечні умови праці для працівників, що зумовлені загрозами ракетного обстрілу / стаття 271 КК України);
– службова недбалість (у тому числі й щодо невиконання вимог цивільного захисту / стаття 367 КК України).
Тобто у разі настання негативних наслідків, які будуть пов’язані із життям та здоров’ям людей (працівників, відвідувачів та ін.), дії роботодавця (власника чи керівника) оцінюватимуться вже під час кримінальних проваджень за кожним фактом негативних наслідків.
3. Можливість застосування до суб’єкта господарювання заходів реагування.
Нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій (н-д, тих, які передбачені рішенням виконкому Ужгородської міської ради) можуть мати наслідком зупинення роботи підприємства (ст. 70 Кодексу цивільного захисту населення України).
АЛЕ, таке зупинення можливе виключно на підставі рішення адміністративного суду та у випадку, якщо виявлені ДСНС порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
